Перша кавоварка. Історія.
~~~~~~~~

Кава відома людям більше 300 років і можна висувати різні гіпотези як був знайдений саме цей спосіб приотування, головним залишається одне - люди варили каву в турках, а це означало в першу чергу, що все залежить від людини і головне - "національна приналежність" кави, назвемо це так.

До речі саме слово "турка" - це не назва, а так прижилося в слов'янських країнах позначення посудини для кави, що використовується у Турків - джезва. Джезва в свою чергу в перекладі з Турецького позначає "гарячий вуголь". Слово виявилося настільки незручним, що ніяк не змогло прижитися на території Російської імперії, тому й з'явилося таке позначення як "турка", в цьому виді використовується і до цього дня.

Кава дуже повільно і неохоче знайомиться зі світом. Дерева і плоди, вивезені з Африки і культивовані іншими країнами, суворо охоронялися і до сих пір з деяких, навіть в якості сувеніра, вивезти НЕ обсмажену каву неможливо.

Назва ж Кава - бере від Арабського "qahve" - ​​настій! Рухатися бедуїнам доводилося ночами і кава допомагала зберігати бадьорість і сили для того, щоб не заснути в дорозі. Готували каву в мідних (найпоширеніший на той момент матеріал) казанках, трансформованих трохи пізніше в посудину під назвою Далла.

Треба сказати що дуже вдала форма, якщо потримати посудину на вогні, кава, закипаючи, починає витікати з довгого носика, куди дуже зручно можна було підставити чашечку. Зараз, звичайно, так каву ніхто не заварює і для способу заварювання "класично" використовується джезва і пісок.

Згідно з легендою - кава була знайдена приблизно в 850 році відомим на весь світ пастухом, а перший кавовий магазин з'явився тільки в 1457 году в Константинополі (чого тільки на ринках Константінополю не було?). Перших кав'ярень довелося чекати ще довше - вони були відкриті в 1554 році і звичайно ж були виключно для чоловікив. Називалися ці заклади дуже просто - Школа мудреців. Тут чоловіки могли спробувати каву, розмовляти, курити наргиле і грати в шахи.

Каву "по-турецьки" прийнято варити в мідної кованої джезві. Зсередини вона повинна бути луджена - покрита сріблом або спеціальним харчовим оловом, тому що ці метали під час приготування кави не виділяють шкідливих речовин для людини. Шийка джезви має бути вузької, щоб частинки кави піднімаючись, наштовхувались на стінки джезви и опускались знов на дно.

Так чи інакше - приготування кави це ритуал, який займає певний час, який був частиною виключно східної культури, але потрапивши в Європу сам принцип приготування кави не відповідав стилю, зручності та що найголовніше - часу очікування вподобаного напою.

Давайте віддамо належне сміливості і винахідливості вчених, які наввипередки винайшли ряд кавоварок, деякі з них використовуються і до цього дня в тому вигляді, в якому їх явили світу.

1800 рік - француз Жан-Батіст де Беллуа-Морангль (до слова архієпископ) представив крапельну кавоварку, в ній гаряча вода просочувалася крізь порцію кави, тим самим процес приготування ставав "машинним". Через чверть століття в конструкції Беллуа з'явився і нагрівач, що зробило кавоварку ще більш прогресивною.

1827 рік, паризький бляхар Моріц винаходить апарат що перевертається, геніальний по простоті і виконанню. В результаті робился досить міцний і смачний напій.

У цьому ж році з'являється і кавоварка Лоренса, в принципі роботи якої вже лежить тиск води. Вона відома як кавоварка зі свистком.

У 1833 році свій варіант кавоварки, дуже схожий на сучасні гейзерні кавоварки, пропонує майстер з Англії лондонець Семюель Паркер, яка на самому початку іменувалася як "парової фонтан Паркера". Однак після того як ця кавоварка була доопрацьована інженерами з Відня, вона стала носити назву "Віденської кавоварки". (Через 100 років італієць Альфонсо Биалетти буде використовувати саме принципи парового фонтану Паркера при виготовленні своєї гейзерній кавоварки "Мока експрес", пік поширення якої досяг в післявоєнний час, починаючи з 1945 року) Сьогодні кавоварки Биалетти зайняли свої місця практично в кожній італійській квартирі.

А далі маятник закрутився з неймовірною силою

1840 рік, морський інженер Роберт Напьєр, родом з Шотландії, пропонує варіант кавоварки, який називають вакуумним. У неї вода, проходячи крізь кавовий заряд, повертається в початкову ємність за рахунок утворившогося вакуума. Ця кавоварка поширилася по Англії і її численних колоніям, але цікава вона в першу чергу тим, що дала поштовх до виробництва кавоварок з автоматичним вимиканням.

Патент на таку кавоварку належить Луї Франсуа Габое з Франції, отриманий він був в 1844 році

Роком раніше, в 1843 році з'явився на світ ще один аппарат француза Едуарда Лойзелем де Санте, відомий як кавоварка компресійного типу. Але за зовнішнім виглядом і принципам роботи вона швидше схожа була на паровоз, ніж нагадувала кавоварку.

Кава ж, яку вона готувала, був дуже гіркий та ненасичений. Допрацьований варіант її був представлений тільки в 1855 році і вона була дуже громіздка, але якість кави від цього не змінилася, хоча сам принцип приготування - крізь порцію меленої кави пропускався гаряча пара під тиском, дав початок новому поколінню кавоварок

Насправді проблема збереження смаку і аромату була актуальна абсолютно всім першим моделям кавоварок, тому що для приготування правильної кави існує ряд умов: температура, оптимальний тиск, кількість сировини, час екстракції ...

Зупинимося ще на одному важливому моменті. Під словом еспресо ми маємо на увазі не каву певного типу, а спосіб, точніше можливість приготування цього напою за допомогою машини! Еспрессо в перекладі з італійської означає "виражений", а це означає, що напій повинен робиться насиченим і готуватись швидко!

Зрозумив саму суть проблеми, італієць Луїджі Беццера націлюється на високу продуктивність (хоча існує й інша думка, мовляв, таким чином він намагався скоротити перекури своїх робітників під час кавування) кавового апарату, а, тім самим, і дохід.

Перша еспресо кавоварка, що з'явилася в 1901 році, включала в себе котел і чотири види механізмів, при цьому вода закипала, вироюдений пар проходив крізь порцію меленої кави і потім подавався до склянки.

Через 4 роки цей винахід було переведено в статус комерційного і воно поширилося по громадському харчуванню Італії, а потім і всього світу з неймовірною швидкістю.

Здавалося б, розповідь можна і закінчувати, але своє вагоме слово сказав італієць Ахілл Гаджіа в 1947, який запатентував пружинно-поршневої механізм, тим самим починаючи заварювати каву гарячою водою, а не парою, створивши першу леверную кавоварку. Кажуть, такі можна зустріти в деяких вантажних закладах ще й досі.

Перша помпова кавоварка Faema E61 побачила світ в 1961 році, вдосконалена і осучаснена модель якої доступна в продажу також і зараз.

Підводячи підсумки, скажімо, що процес пере-націоналізації кави завершився нищівною перемогою італійців. Італійський еспресо відомий всьому світу, кавоварки зробили крок зі стін закладів в квартири і приготування правильної кави стало доступним абсолютно кожному. Нинішні апарати, які носять назву "супер-автоматів", готують вже безліч різних напоїв на основі еспресо, а заклади пропонують відвідувачам безліч різних способів приготування кави, не кажучи вже про самих сортах кави, але ...

це вже зовсім інша історія

* * * *